І знову ця крига не дає мені спокою!
Тепло ж ніби на вулиці. Нема чого, здавалося б, ступати на оту непевну поверхню на ставку, типу твердої води. Бо провалишся.
Але ось вийшла сьогодні на вулицю. І знову бачу: через весь ставок сміливо крокує риболов. Куди ти, дядьку? Там не крига вже, а прикрита сніжком каша! А він собі йде і йде, і нікуди не провалюється...
Йдемо далі бережком. Під ногами - снігом вкрите болото. Іноді випадково потрапляєш на калюжу, де із тріском розбивається під твоєю вагою тонка крига. А на ставку виставлені щуковки, або "прапорці". Причому їх досить багато і займають вони величеньку площу. Це ж треба було так сміливо ходити по ненадійній кризі і виставляти їх!
І тут бачу, що на деяких щуковках спрацював прапорець. А це означає, що тут клюнула щука! Потрібно підійти поближче і подивитися, чи рухається котушка із жилкою. А тоді можна підсікти рибину і витягати її з-під криги.
А перевірити-то і немає кому: дядько десь подався собі в бік села і невідомо коли повернеться... А мені ж цікаво, чи це дійсно покльовка, чи щось просто збило прапорець і він піднявся.
Але ж іти на кригу - страшно. Та ще й Хенк йде за мною. А у нас майже одинакова вага. І якщо крига не витримає мене, то не витримає і пса. І як я його рятуватиму?
Недовго думаючи, всаджую Хенка по команді "Місце. Чекай" на березі. А сама потихеньку йду до прапорців.
М-да, крига хоч і тримає мою дитячу вагу, та все ж бажано б по ній не ходити в такі теплі дні.
Дісталася тільки одного прапорця. Побачила, що котушка із жилкою не рухається. Значить, прапорець спрацював не від клюваки зубастої хижачки. Тому до інших прапорців йти не варто. Прийде господар, нехай ходить та перевіряє. А нам йти далі. Наша крига ще не замерзла.😁
