30 грудня. Саме час запасатися продуктами та напоями до новорічного столу. Тим, хто має велику сім'ю, дітей, друзів, або чекає гостей у новорічну ніч, це заняття вкрай необхідне. Не дивлячись на війну. Щоб не втратити здатності щось планувати та про щось мріяти.
Мені не вдалося налаштуватися на цей лад. Навіть гостей маю, а от якось не лежить душа робити покупки з тегом "на Новий рік". Маю багато своїх, домашніх заготовок. А спиртного у нас ніхто не вживає. Тому - стіл все одно ж накрию гарно, навіть гірлянду включу (якщо не буде світла, - є інвертор, гірлянду витримає). Щось може ще й спечу солоденьке, знову ж таки залежить від наявності електрики. Цей момент ніхто в наш час спланувати не може. Наявність електрики, води, тепла, та чого там - життя, - все в руках одного неадекватного негідника та всесвітнього брехуна. Навіть не уточнятиму, хто це. Щоб він сконав.
Та містечко наше знаходиться у відносно безпечному місці на мапі України. Якщо взагалі можна говорити про 'безпечні місця', враховуючи неадекватного сусіда...
Але народ сьогодні заполонив всі місцеві супермаркети та магазини. Всюди черги, і мені прийшлося вистоювати в них, щоб докупити деякі першочергової необхідності продукти.
Але то не так важливо.
Важливо, що я побачила сьогодні на фоні всієї цієї метушні людську халатність. Вона виражається в тому, що люди виходять з дому в магазин і навіть не звертають уваги на те, що за ними слідом вийшов їх песик.
І от результат: під двома супермаркетами сьогодні ось так безнадійно виглядали свого господаря різні собачки... А господар чи то забув про них, чи взагалі йому по барабану такі собачі ніжності, але навіть на оголошення в соцмережах "Чий песик? Заберіть, бо чекає давно і мерзне!" - не реагує...
Ех, люди-люди. Правду кажуть: часто з собакою легше знайти спільну мову, ніж з людьми. А про зраду, на яку собаки не здатні, а люди... - взагалі мовчу...
Бережіть своїх домашніх улюбленців. Вони того варті!
