Ось я і вдома.
Ну як 'вдома'... Там, де зробила перші кроки. Де сказала перші слова. Там, де пасла курочок у дворі, не дозволяючи їм заходити у квітник.
Так, в моєму дитинстві всі господині нашого містечка перед хатою облаштовували квітники. Причому досить великих розмірів,- у Броварах, наприклад, на такій ділянці будуються. Але в наших краях колись давали багато землі: і під забудову вистачало, і на чималенький город.
Так от. Квіти у квітнику з дороги обов'язково мало бути видно. І чим більше різноманіття сортів та кольорів, тим більша була повага до господарів маєтку.
Ті часи давно минули. А квітники у багатьох дворах залишилися. Тільки от біда: деякі хатинки давно стоять без хазяїв. Старенькі пішли у засвіти, а молодь не поспішає облаштовувати своє життя саме тут.
От і у нас батьківська хата простояла порожньою 4 роки. Правда, через те, що ми маму забрали жити до себе. Але доля розпорядилася інакше: тепер ми тут будемо жити. Облаштуємся, тоді і маму заберемо. Бо їй зовсім некомфортно жити у квартирі. А приходиться.
...Дуже цікаві перші дні в давно покинутому домі. Всюди - знайомі речі, деякі з них ще пам'ятають тепло батькових рук... Портрети на стінах, старезні як світ копії картин, що так часто дарували одні одним наші люди. Годинник, в якому розрядилися років 5 тому батарейки. І - павутина, павутина, павутина!!! Де не почнеш наводити лад, всюди треба гарний віник. Щоб підхопити ті павутини, бажано і з їх виробниками, і винести надвір.😊
Але найбільше мені запам'ятається ось ця штука, яка лежала на порожніх лотках з-під яєць, високо на шафі. Вона дійсно викликала якісь особливі емоції. І чітке поняття: тут зупинився час. Саме у цьому вузлику, який я завжди повертала сюди.
А що за вузлик, спитаєте?
Тут зав'язувались кілька лотків із яйцями від маминих курочок. Хустина оберігала їх від пошкоджень у дорозі. А дороги у нас завжди були 'дуже хороші', тому ми спокійно возили ці скарби саме зав'язаними хустиною. Так мама намагалася забезпечити нашу сім'. домашніми яєчками...
Давно немає тут курочок. І ця хустина більше не буде важливою, як і лотки. Та й замість квітника тепер буде вольєр для песика і зона відпочинку.
Багато чого не буде. Час йти вперед.
Але щемливі моменти нехай завжди залишаться в нашому серці.❤️
