Чому російські православні – за крок від виграшу в конкурсі "найкращий терорист"

В науковій роботі Ренді Борума (Randy Borum, 2015) "Оцінка ризиків тероризму" відзначається п'ять рис притаманних екстремістам, схильним до насильства:

1. Дуалістичне мислення;
2. Параноя;
3. Апокаліптичні настрої;
4. Зв'язок із харизматичним лідером;
5. Переживання повного переходу (в віру чи ідеологію). ("Assessing Risk for Terrorism involvement", стор. 70)

Детальніше стосовно кожного пункту:

Під дуалістичним мисленням мається на увазі однозначний розподіл на "наших", які праві й хороші, і "чужих", поганих. Терорист бореться проти суцільного, чистого зла, тому будь-які його методи можна виправдати, а сам, відповідно, представляє організацію сущого добра.
В голові православного, обробленого пропагандою громадянина, цей дуалізм проявлятиметься у формі типу, "Русь Святая" проти "Загнивающего Запада".

Параноя як постійний страх зовнішньої загрози, прекрасно доповнює дуалістичне мислення: "нас оточують вороги і всі хочуть нас зруйнувати". Будуть нав'язуватись тези (і хтось в них таки повірить), що "Генсек підняв пенсійний вік", "Білл Ґейтс планує геноцид" тощо; ці тези підкріплюватимуться "історичними" псевдо-фактами, що вбивство царя Ніколая ІІ влаштували "западні" вороги і розвал Союзу влаштували вони же, і так далі. Марно аргументувати, що такий страх безпідставний, бо аргументатор і сам попаде в категорію ворогів.

Похмурі настрої насування кінця світу зашиті в Одкровення Іоана Богослова. Спасуться після кінця світу тільки "наші", представники сущого добра. "Мы как мученики попадем в рай, а они просто сдохнут" — знайома цитата?

Щодо харизматичного лідера, я вже починаю сумніватись, бо ні очільник світської влади, ні очільник духовенства РФ мені особисто харизматичними не здаються. Щоб цей пункт зарахувався, лідером потрібно захоплюватись, його потрібно ідеалізувати. Чим нижче буде бачити себе громадянин у порівнянні з лідером, тим відбитіше буде його власне почуття самозбереження. Заготовки для таких загонів самовбивць штампуються в школах пісеньками з рядками "Если главный командир позовет в последний бой, дядя Вова, мы с тобой". Смотрєть, як то кажуть, до конца, але я не несу відповідальності за кровотечу з вух і очей, спричинену прослуховуванням і переглядом.

І нарешті, переживання повного переходу. Це коли остаточно навернувся. Подія мусить поділити життя на до і після. Остаточне перетворення у нову особистіть, зосереджену на меті екстреміс'кого колективу. Якщо всі попередні пункти в житті нашого стереотипічного громадянина клацнули, йому не вистачає тільки оцього одного остаточного утвердження.

І взагалі, якщо вчитатись, все дослідження починає моторошно здаватись методичкою виховання радикально налаштованих росіян прямо з дитсадка.

Але справа не в нації, а в небезпеці будь-яких радикальних, екстремістських поглядів. Так вже сталось, що політична верхівка РФ прийняла рішення радикалізувати усе населення. Якщо росіянин приймає їхню державну ідеологію і плюс приймає ту збочену форму хриястиянства, яку пропонує спецслужба РПЦ, то він, по суті, добровільно записався в групу юних терористів.

Ну і бонусний відосик, який мене "надихнув" понаписувати це все: