Вчора став свідком цікавої події - святкування Йордану, або Водохреща в одному з сіл в Київській області. Наші різдвяні свята вже відгомоніли і навіть ялинка вже розібрана і в гості на запрошення друзів ми поїхали не з метою святкувати Водохреща, як то кажуть, за старим стилем ) В чому цікавість ситуації? Побачивши натовп людей під церквою зі святковою ходою, я жартома зауважив, що коли вже, нарешті, наші люди усвідомлять те, що зараз відбувається в країні і відмежуються від дат і церковних традицій московської церкви? На що друзі провели мене до церкви і розказали цікаве спостереження.
Виявляється, в цьому селі вже давно перейшли на новий календар свят ПЦУ і вже навіть відзначили Водохреща 6 січня. Але є в селі пара бабусь, які дуже просять батюшку робити святкову службу і за новим і за старим календарем, бо людям просто хочеться побільше святкувань і позитивних емоцій. І, як виявилось, цих бабусь підтримує доволі велика кількість односельчан. А я, зайшовши до церкви, зафіксував цей промінь сонця через вікно. Аж мурахи по тілу пробігли, і стало якось так спокійно і легко, а цей знак, сподіваюсь, стане променем надії на нашу перемогу і завершення війни.
