Справлятись з емоціями сумними і страхом допомагають діти, їхні посмішки автоматично перемикають тебе на інший бік думок. Заспокійливі теж допомагають, молитви, розмови. Інколи назбирується - плачу. Потім все по колу... Але ніщо не заповнює тут порожнечу в області серця, бо страх втратити найближчих надто сильний, і допоки ця біда не пішла з нашої землі і чоловік, брат і інші близькі люди не повернуться додому живими, то так і буде на жаль.
You are viewing a single comment's thread from: