Привіт, друзі! 🌞
Кілька днів тому, як завжди вранці, ми з чоловіком відправляли дітей на шкільний автобус. Цього разу черга була моя 😉. Ранок зустрів нас легким заморозком і ніжним серпанком туману. Повітря було прохолодним, але не колючим, і крізь туман уже пробивалося сонце. Його золотисті промені ледь торкалися землі, освітлюючи все навколо, і це створювало особливу атмосферу ранкової тиші.
Особливо мене зачарувала береза біля дороги. Хоча більшість її листя вже давно опала, залишилося кілька жовтих листочків, які чіплялися за гілки, наче не хотіли прощатися з осінню. На сонці ці листочки світилися, мов маленькі золоті монетки, розсипані по гілках. Дивлячись на них, я подумала, як важливо знаходити красу навіть у дрібницях, адже саме такі моменти дарують натхнення й заряджають енергією на цілий день.
Цей ранок став нагадуванням, що кожна пора року прекрасна по-своєму, навіть пізня осінь, коли дні вже короткі, а природа готується до зими. Головне – вміти помічати цю красу і радіти їй. Зробила кілька фото, щоб поділитися з вами, але жодна камера не передасть того тепла, яке я відчувала, стоячи під цим сонцем серед ранкової прохолоди.
Якщо маєте можливість, вийдіть на прогулянку рано вранці. Туман, холодок, сонячні промені – це ідеальне поєднання для гарного настрою! 😊
Дійсно - краса!!!
Дякую! 😊