Насправді ні, сьогодні у нас дуже тепло, справжня відлига, все тане, здається, що раптово прийшла війна. А от вчора, день Йорданського Святвечора, який ще називають голодною кутею, все ще була морозна, хоча також сонячна, погода. Чоловік, який ходив кропити подвір'я лише в одному худі, казав, що надворі настравді дуже тепло, принаймні на сонці, але сніг і не думав танути, залишався білим та пухнастим і виблискував у променях сонця наче сотні крихітних діамантів. Але в тіні було холодно і я думаю чи це не надто самонадіяним було з його боку ходити без куртки, бо вже сьогодні він захворів - болить горло, соплі рікою і погане самопочуття. Хоча самопочуття і в мене самої дуже погано, бо вранці я пішла до церкви на відправу і щоб набрати йорданської води, яка вважається цілющою. Але вже в церкві мене страшенно розболілася голова, мене аж знудило. Зараз трішки легше, я випила таблетку від головного болю, а ще після святкового сніданку Тарас зробив мені масаж спини і плечей, мене аж почало все пощипувати, як кров прилинула до защемленого місця (у мене часто через це голова болить).