Привіт, друзі.
Ось і сьогодні — Йордан, як у народі називають свято Водохреща, офіційна ж його назва — Богоявлення Господнє. Саме в цей день, понад дві тисячі років тому, Ісус Христос прийшов до річки Йордан, щоб прийняти хрещення від Івана Хрестителя.
Як сьогодні розповідав священник на проповіді, це було не хрещення в тому розумінні, яке маємо тепер у християнстві — те, що робить нас дітьми Божими. Тодішнє хрещення мало радше символічний характер — як обмивання від гріхів. Євреї вірили, що якщо людину щось сильно гнітить, розриває душу, вона може прийти й омити свої гріхи водою, адже таїнства сповіді та причастя тоді ще не існувало.
Сьогодні ми з чоловіком, мабуть, уперше за пів року були в церкві вдвох. Таке трапляється рідко, бо зазвичай хтось із нас залишається з дітьми: якщо йде чоловік — я з дітьми, якщо я — то він. А сьогодні склалося так, що ми змогли залишити дітей на бабусю і скористалися цією нагодою. До того ж нам обом випав вихідний день — хоча загалом це не державне свято, більшість людей працює, та й бізнеси теж. Але нам пощастило.
Ми набрали свяченої води, а потім чоловік окропив наш будинок і подвір’я — за давньою традицією. Знову ж таки, це для нас більше символічний жест, ніж щось «магічне», бо в такі ритуали ми не віримо. Але як елемент традиції — це важливо.
Після цього був спільний сніданок, який фактично вже можна вважати обідом. Сьогодні вперше за довгий час випало багато снігу — доведеться його відгортати, цим займеться чоловік. А в мене дуже сильно болить голова, тож я прилягла трохи поспати.
Натомість поділюся з вами кількома зимовими фото з нашої вулиці, зробленими одного з минулих зимових вечорів, коли був неймовірно красивий захід сонця.
Вітаю всіх зі святом, хто його святкує.
Мирного вам Йордану 🤍
