Прекрасне в окрузі

Ми біжимо й не бачимо прекрасне
Природа квітне, все буяє навкруги
Хоч небо в хмарах, а хоч світле, ясне
Природа розпуска свої бруньки.
Живе, не дивлячись на настрій і негоду
На те, що інколи несолодко і їй
Рашисти убивають і природу
Вона цвіте і не указ ми їй.

Не дивиться чи болісно чи страшно
Бо зараз час щоб квітнути всьому,
Час народити щось божественно прекрасне,
Час прикрашатись щоб закрити тьму.
Щоб їй не дати корені пустити
Бо світ цей задля щастя і чудес
Нам Бог життя дав щоб щасливо жити
І ми піднімемось, як Бог воскрес.
Земля рідненька сили нам прибавить

Очистить лихо , що вбивати нас прийшло
Вже скоро час на місце все розставить
Давайте ж не забудем що було.
Давайте будемо цінити невиправне
Життя положені за мене і за Вас
І будем сіяти прекрасне і безцінне
І зрозуміємо що зараз саме час.
Щоб жити, щоб любити, розцвітати
Не марнувати даже миті від життя,

Бо як не боляче це чути й признавати
У всіх залишився лиш залишок життя.
У кожного свій шлях, у всіх він різний
Та зараз, як ніколи, треба нам
Зібрати сили, поки ще не пізно
І щось зробити всім корисне нам...
Любити , жити, навіть процвітати
Не попри все- щоб діточок своїх піднять
Щоб їх навчити , що нас просто не зламати
І показати що для щастя завжди час.
І цю любов що в нас живе не розірвати

Вона корінням в українцях проросла
Любов до матінки землі, ланів , просторів
Немає в неї ні гори ні дна.
Вона в нас проросла і хай не гине
Не треба злом їй корені травить
Бо українці то народ що буде жити
А злом ми можем корені згноїть.
Звичайно, кожен обира своє цінніше
Несе з собою, і по вітру розвіва
Я сподіваюсь ми не ті вже що раніше,