Привіт, друзі! Знову повертаюся до вас із темою, над якою філософи (і ми з вами, давайте чесно) ламають голови вже століттями. Знаєте цю вічну суперечку: людина народжується «чистим аркушем», і все, що ми думаємо, — це лише реакція на зовнішній світ? Чи, може, наш мозок вже має певні налаштування ще до знайомства з цим світом?

Скажу прямо: наука вже майже дісталася до відповіді. І вона, як на мене, просто неймовірна.
Вчені з Університету Каліфорнії в Санта-Крузі взялися за крихітні 3D-моделі людського мозку — органоїди. Їх вирощують у лабораторії зі стовбурових клітин. Перевага таких органоїдів у тому, що вони ізольовані від усього тіла, тож можна дослідити, як мозок поводиться ще до будь-якого впливу ззовні. Це дає змогу буквально підглянути за першим проблиском електричної активності в майбутньому мозку.
Дослідники, серед яких особливо виділяється Тал Шарф, помітили щось справді вражаюче. Вони спостерігали, як ці органоїди формуються зі стовбурових клітин, і вже за кілька місяців розвитку — задовго до того, як справжній мозок почне сприймати зір чи слух — клітини починають самі по собі генерувати електричні сигнали. І це не просто хаотичні спалахи.
Уявіть собі: ще нічого не чули й не бачили, а ці клітини вже активно спілкуються, створюють схеми, які самоорганізуються. Шарф описав це так: «Виникає щось на кшталт операційної системи, яка вже є у первісному стані». Він використовує органоїди, щоб дослідити, як мозок будує себе сам, ще до впливу зовнішнього світу.
Можливо, ви чули в неврології термін «режим за замовчуванням» — це ніби базова настройка для роботи нейронів. І ось найцікавіше: перші патерни в органоїдах дуже схожі на цей режим! Вони генерують складні часові малюнки, які потім можна «доточити» під конкретні відчуття. Це схоже на генетичний кресленик, закладений у нашу нервову систему.
За словами Шарфа, еволюція придумала спосіб: центральна нервова система одразу будує карту, яка допомагає нам орієнтуватися та взаємодіяти зі світом. Тобто мозок уже має стартові інструкції щодо того, як розбиратися в реальності.
І навіщо нам це знати, окрім простої цікавості? Тут усе серйозно. Якщо зрозуміти цю базову структуру, ми зможемо краще розібратися у нейроонтогенетичних розладах, а ще — чітко визначати, як токсини (наприклад, пестициди чи мікропластик) впливають на мозок, що розвивається. Оскільки ці органоїди відтворюють основні риси живого мозку, у нас з’являється шанс досліджувати патології прямо на людських тканинах. А це відкриває двері для створення нових ліків, терапій і навіть інструментів для редагування генів.
Словом, чи приходимо ми у світ із готовою інструкцією? Виглядає так. Наш мозок — із «стартовим пакетом», і біологія тут реально творить дива. І тут уже хочеш не хочеш, а задумаєшся.
Детальніше можна ознайомитися із цим дослідженням можна тут.
💰 Supported @aeneas.fund
1000 ASH burned 🔥
Цікава тема. Якщо ми вже маємо від народження базові налаштування, які впливають на наше життя, постає питання: чи впливають ці налаштування на наші інтереси, хобі та схильності?
Думаю, що так. Але, при наявності декількох здібностей, яка ж з них буде превалювати? Скоріш за все, ще впливає елемент вірогідності зовнішніх факторів під час розвитку Людини. Тобто, яке оточення буде біля нього, що, на мій погляд, безпосередньо впливає на його розвиток. Від цього можливо й залежить, який ген отримає в той чи інший час імпульс для свого творчого розвитку. Наприклад, відомо, що таланти можуть проявитися вже у доволі зрілому віці. Таких прикладів достатньо. Але, це суто моя думка, яку ще треба буде підтвердити або навпаки. Тому, нічого тут без експериментальних підтверджень не можу стверджувати, лише прогнозувати :).
Congratulations @phdmed! You have completed the following achievement on the Hive blockchain And have been rewarded with New badge(s)
Your next target is to reach 200 posts.
You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word
STOP