Часом на роботі доводиться виконувати нестандартні доручення, пов’язані з поїздкою в інші регіони. Наприклад, моє підприємство співпрацює з якоюсь лабораторією на Закарпатті. Періодично туди потрібно возити проби для виконання аналізів. Зазвичай це завдання зовсім інших людей, але часом ситуація складається так, що доводиться виконувати не свою роботу.
Мені довелося їхати. Дорога тривала близько чотирьох годин. Виїхав я ще затемна, тому сніданок взяв із собою. Проїжджаючи гори, я зупинився у зовсім випадковому безлюдному місці. Вирішив трохи відійти від дороги... і натрапив на ось таке затишне озеро.
Я сів на березі озера, поснідав бутербродом і кавою з термосу. Тут було аж надто чудово, затишно, тихо. Лише листя шурхотіло і пташки співали. Сонце сходило. Мені не хотілося нікуди їхати.
Аж раптом серед цієї ідилії мій телефон як заволає сирену повітряної тривоги на повну сили. Птахи злякалися, вмить порозліталися. Сирена покотилася відлунням.
Я швидко вимкнув звук на телефоні, але мене вже почули всі кому треба було. З лісу вигулькнуло двоє чоловіків і швидко підійшли до мене. Вони були впевнені, що я браконьєр і хотів виловити форель з озерця, яке виявилося розширенням гірського струмка. Довго я переконував хлопців, що це не так. На щастя зі мною не було вудки чи сітки. А коли я показав наказ про відрядження, то всі питання відпали.
Зате тепер я знаю, що тут водиться форель.
The rewards earned on this comment will go directly to the people( @o1eh ) sharing the post on Twitter as long as they are registered with @poshtoken. Sign up at https://hiveposh.com.