Привіт, друзі!
Сьогодні це буде вперше, коли я пишу відгук про книжку.
Я любила читати, коли була малою. А потім.. мій час і увагу заполонили інші інтереси.
Але цього літа, коли в нас були блекаути, і я розповідала мамі, що без звʼязку і світла нема чим себе зайняти, вона порадили почитати, і навіть передала мені поштою книгу.
То був дуже цікавий детектив від українського автора. А я ну дуже люблю детективні і містичні історії.
І мене знову затягнуло.
Від тоді я прочитала ще 6 книг і всі вони були дуже класні, але сьогодні я б хотіла виділити одну.
«Правда про справу Гаррі Квеберта» від автора Жоеля Діккера.
Це детективний роман на 700 сторінок, який зацікавлює з першої ж сторінки.
Як написано в анотації: «це карколомний мікс детективу, трагічної історії “забороненого кохання”, справжньої дружби, душевних розладів та духовного злету».
Молодий письменник Маркус Гольдман гучно дебютував зі своїм першим романом, купався у променях слави якись час, а далі йому потрібно написати наступний твір, проте йому ніяк не пишеться. Тягнути не можна, бо читачі от-от оберуть нового кумира.
Тому Маркус звертається по допомогу до свого наставника — одного з найвідоміших авторів сучасності Гаррі Квеберта.
Та крім цінних порад, як подолати страх чистого аркуша та написати бестселер, отримує ще кримінальну справу. Квеберта звинувачують у вбивстві, яке було скоєне 33 роки тому. Маркс хоче допомогти Гаррі, бо не вірить, що той міг таке зробити, тому береться за розслідування цієї справи. А разом з тим пише про це свою нову книгу.
Та в ході розслідування виявляється, що правда про Гаррі Квеберта буває не одна. І кожного разу, коли здається, що всі пазли складено, винних знайдено, а мотив очевидний, варто лише перегорнути сторінку — і з’являється новий факт, який переверне все дороги дриґом.
Незвичайною є також побудова роману (в хорошому сенсі слова), адже ви рухаєтесь від останньої глави до першої, а не навпаки, як це буває зазвичай. І кожна глава починається письменницькою порадою, хоча я б сказала, що вони є, радше, життєвими, і кожен зможе знайти ту, яка потрібна саме йому.
В книзі багато сторінок присвячено опису почуттів, любові, особисто для мене, навіть, трохи надто багато.
Також була цікаво читати про письменницьку справу ще й у детективному контексті. Я ніколи не задумувалась про те, з якими труднощами стикаються письменники.
Сподобалось те, що інтрига тримається до самого кінця. Здається ти вже все зрозумів, аж тут зʼявляється новий поворот подій.
Книзі ставлю оцінку 10/10 і рекомендую вам до читання 🤗
Також хочу показати вам, який класну для читання я собі придбала міні-лампу.
Вона кріпиться прямо на книгу за допомогою кліпси. Має індикатор заряду, три світлових режими (теплий, холодний і нейтральний), також декілька рівнів яскравості, а заряд тримає до 80 год. Рухається дуже легко і як тільки захочеш 😁
Так як вільний час на читання в мене є зазвичай пізно у вечері, то ця лампа для мене супер знахідка! Тепер мої очі не болять ☺️
Буду рада дізнатись, яка книга вразила вас найбільше і яку ви б радили прочитати іншим 😉
Thank you for reading and supporting my blog!
Cheers,
**
Кожна книга неповторна й унікальна, а досвід та враження від знайомства із нею носять індивідуальний характер для кожної людини. А почитати можу порекомендувати:
"Родаки" - Дмитро Кешеля. Весела й життєва історія про пригоди малого хлопчика та його сім'ї.