"Дайте мені достатньо кави і я зможу керувати світом"!!!
Непогане таке гасло, з розряду "дайте мені людей і я буду начальником"))))) Та зараз без кави напевне нікуди. Пригадую, як мені треба було їхати на роботу на 8 годину ранку. Встали о 6:00, поки доїхали, то вже втомлений)))) Очі мої відкривались реально десь тільки до 10.00, і я не жартую, я прям відчувала наскільки важкими були повіки, і ніби набряками зверху і знизу.
І от як тільки о 10:00 невеличка перерва, самостійно створена - кава - і вуаля - очі наче відкривались самі, і аж енергетично приплив такий тепла по всьому тілу - блін, ну чи не чари)))) І все, робочий будень якось аж по новому починався. І це так щодня. Тому крапля істини в такому реченні таки існує.
