За традиційними підготовками до свят, яких так старанно дотримуються усі українці, вкладаючи в це усі сили, душу, любов. І усе це разом дарує теж сили на цілий рік, примножує любов до рідних, надихає душу вірою і надією. В таких святкуваннях усі ми - господарі, трудівники, силтні вірою і духом.
Та серед усіх цих традиційних, загальноприйнятих свят, сильних по духу, у моїй сім'ї відбулося ще одне, вірніше це не свято, це подія, спогад, сильний і вірний спогад, відданий в памяті.
100 років з дня народження, патріота, козака, вірного своїй країні, історика, художника, письменника, вчителя, мудрого краєзнавця і просто рідного дідуся. Пам'ятаємо, сумуємо, надихаємось його роботами, його книгами. Спогади, підсилені дописами, історіями, розповідями, бережуть вічне буття.
