Життя по людські

Добрий день друзі!
Сьогодні я хотів би розібратися наскільки погано жити в селі, та чи правда так все погано?

Все пізнається в порівняні. Коли дивишся і слухаєш, як живуть у селах у наших сусідів, то починаєш розуміти, що дно ще не досягнуто, а також рівень добробуту у селах, де господарі не чекають, коли прийде добрий дядько і подарує їм добробут.
Якщо дивитися на схід, то там певно, що такого жаху, ми ще не досягли. Те, що ми там бачимо і чуємо, це схоже на навмисне знущання з самого поняття про добробут. Ну не будемо ж ми їм заздрити, а то доженемо швидко. У нас в селах хоч якось можна вижити, хоча і важко. Голодних там немає і до магазину по десять км не ходять. І багато чого, ще хотіли вони мати, як у нас. Але отак подумати пройшло тридцять років, а змін дуже мало. Люди тікають у город з сіл, де можна пристойно жити. Маючи родючу землю, нормальний клімат, і працюючи руки.

Немає бажання зсунути все з місця і дати людям можливість побачити нормальне існування.
Друге діло в селах на Заході України.Там зовсім інакше. Бачиш, що народ живе заможно і робить все, щоб там було нормальне життя. Я колись їхав з такого села туристом, і там між селами ми зупинилися біля ресторану, щоби поїсти.В ресторані білі скатертини, столи накриті, як ц місці.Офіціанти вдягнені у вишиванки. Ви б побачили, як нас обслуговували. Подали борщ і щоби ми не пообпікали руки гарячою тарілкою, підставили під низ ще одну. Все було дуже смачно і приємно. Хотів би я побачити, щось подібне в наших селах у центрі там у Черкаський, Житомирській, чи Кропивницький областях.

Я не заздрю, але так хочеться вже жити по людські.

Посилання читайте тут:http://www.zelenasadyba.net/restoran-v-lumshorah