Добрий день друзі!
Сьогодні я продовжу своє розповідь, про наше життя у селі, і як ми "міські", виживали в умовах, коли все треба було робити самім.
Хата, що ми купили стояла якось окремо на пагорбі. Земля, що була під город, коло хати, йшла донизу, а там була маленька річка. Літом там було мало води, й вона була захаращена різним сміттям.
Крім того, що треба було робити в хаті, був ще і город, який треба було виорати та засадити.
Зранку ми вставали і йшли на город. Землі, як для нас було багато, тварин ми не тримали, а десять соток треба було обробити.Так, що до півдня, ми поралися у городі.Робили, як вміли, й картоплю посадили, й все інше, як у всіх.
Після обіду займалися хатою. Багато часу пішло, щоби винести сміття. Там ще на горищі було багато, так запалили багаття і кинули все непотрібне туди.
З їжею мороки не було. Картоплі та молока сусіди приносили.Що було потрібно купували у магазині. Було все. Варили надворі, піч розламали та замість неї побудували грубку, з'явилась ще одна кімната де було дуже спекотно.
Коли дивимося сусіди приходять і пропонують свою поміч. Я думаю, що трапилось?А вони побачили, що ми самі стараємося і налагоджуємо своє буття, нікого, нічого не просимо сказали, це приїхали працьовиті люди, й треба їм допомогти.
Допомагали, й в городі, й хату мазати, й продуктами. Коли мама поїхала на роботу, а ми залишилися, то нас кликали на обід. І мама з міста привезла багато ліків, ковбасу, одяг і повіддавала все сусідам, за їх увагу, до нас. Після цього, коли мама поверталася з роботи, до нас приходили сусіди із всього кутка, й приносили що не будь, а мама давала їм ліки, ті що вони замовляли у городі. А також все непотрібне, що було у Києві.
Отак почалося наше життя у селі, де ми були для всіх чужі. Далі буде...
Посилання читайте тут:https://budmaster.info/article/yaku-pich-pobuduvati-na-dachi
