Oh time, where are you going? (Ukr)

Живемо на кухні...
А що... В давнину не було поділу на кімнати.
Дуже стара українська хата — це житлове приміщення з одного боку, посередині коридор і приміщення для худоби з іншого боку:)
Згодом настав прогрес. Хата складалась із двох кімнат: маленької та великої (зазвичай там жило багато людей!), а хлів був виведений в окрему будівлю...
Мабуть подібна ситуація була в селах інших країн. Що скажете?

Так, зараз я в невеличкій міській квартирі, а не в старовинному селі.
І до речі, в мене не квартира студія. Кімната, кухня, коридор, ванна, туалет і балкон. Все окремо. Крихітні приміщення. До речі, це зручно, щоб селити бездомних тварин тимчасово. Так дуже часто роблять українські волонтери (скромно нагадаю, що притулків у нас майже нема).
Та мій допис не про це.
Власне, десь два тижні тому я з кімнати переселилася жити на кухню...
Тут у мене невелике ліжко.
Причина: у кімнаті алергія. Чому? Треба зірвати стелю, підлогу, обдерти стіни, щоб зрозуміти:)

Коти переселилися зі мною...
Моє життя дивне. Я накриваюсь спальним мішком. По-перше, він вузький і можна рухатись, якщо навколо коти. По-друге, з нього легко спадає шерсть та всіляке сміття.
Недолік: коти зачіпають його кігтями. Сподіваюся, мій досвід вам не буде потрібен.

Апельсин. Сон 23 години на добу. Решту на їжу і туалет. Я б теж так хотіла... Сни кращі за реальність.

Коли на вулиці похолодання, вони це все відчувають, хоча у квартирі тепло! Такі собі волохаті термометри. Обліплюють людину, щоб зігрітися.

Тігра. Розносить все навколо, роздирає, перевертає. Але по цьому фото і не скажеш...

Рижий Безстижий. Ідеальний кіт, але я ще не побачила для нього ідеальних людей.

Коли не вистачило місця на ліжку...

Дуже раділа, що поставила ялинку, трішки святкового настрою нікому не завадить. Ялинка падала тричі. + 1 розбита іграшка і поїдання дрібних прикрас. Заховала ялинку, проте мрію ще раз її "кудись" виставити. Хто має поради — пишіть.

Нема селфі... Не хочу. Хворію постійно. Змусила себе трошки. Тут котик Злотик і я:) Врятований з дач, лапа поламана, але зрослася, хребет перебитий, але котик добрий, ніжний. Встигли забрати з пекла.
Той Злотик, як символ України побитої.
А ті що б'ють — то не завжди москалі. Свої теж.

Тим часом у світі катаклізми, пожежі... В Україні війна... В Америці вибори... Вже відбулися. А що далі? Можу потішити своїх ровесників хіба тим, що попереду багато цікавого. Але не впевнена, чи позитивного.

В будь-якому випадку треба любити один одного і робити поменше фігні. Можна також радіти моменту, якщо у вас вдається, бо життя переривається передчасно.

До зустрічі, вулик!!!