Планшетна свідомість в дітей вбиває логіку та можливість створювати.

Недавно я став свідком дивовижної, майже незвичної сцени. На лавочці в парку сиділи юнак і дівчина, і в їхніх руках були... книги. Вони не гортали екрани планшетів чи не писали повідомлення в телефонах, а просто читали. Це видовище здалося мені майже фантастичним, настільки рідкісним і несподіваним у наш час. І водночас воно викликало сумні роздуми.

Чому така проста і природна дія, як читання книги, тепер здається чимось екзотичним? Відповідь очевидна — гаджети. Планшети, смартфони та інші цифрові пристрої настільки захопили простір нашого життя, що стали головними посередниками між світом і людиною. Особливо це впливає на дітей, чия свідомість формується під впливом "планшетної культури". Віртуальний світ захоплює і спокушає своїми яскравими зображеннями, динамікою та нескінченним потоком інформації.

Однак цей потік, хоч і здається безмежним і різноманітним, призводить до суттєвих проблем. Діти перестають читати книги, навіть електронні. Але проблема не тільки в зникненні звички до читання. Вона значно глибша і серйозніша: планшети й гаджети знищують логіку як таку. Коли дитина звикає отримувати інформацію у вигляді коротких кліпів чи статей, вона втрачає здатність мислити системно та послідовно. Немає більше глибокого розуміння або аналізу, лише поверхневе споживання.

Це призводить до дуже прикрого результату — діти не можуть своєчасно сформувати свою особистість. Мислення, яке розвивається під впливом гаджетів, фрагментоване і хаотичне. Виникає затримка розвитку, адже вони не вміють концентруватися на одній темі, не можуть глибоко зануритися у текст або роздумувати над проблемами, які виходять за межі миттєвих вражень.

Я з болем спостерігаю за тим, як сучасна дитина втрачає навички, які раніше вважалися базовими: уміння читати, аналізувати і створювати власні висновки. Натомість з'являється залежність від гаджетів, які розсіюють увагу та відбирають дорогоцінний час.

Тому те, що я побачив у парку — двоє молодих людей з книгами — було як ковток свіжого повітря. Я хотів підійти і подякувати їм за те, що вони обрали книги, а не телефони. Бо читання книг — це не просто хобі, це спосіб навчитися думати. І якщо ми хочемо, щоб наші діти стали особистостями, здатними мислити глибоко та логічно, ми повинні повернути їм книги.