Привіт, друзі.
Досить незвичайний ранок у мене сьогодні був. Ранньої години зателефонувала донька. Я дуже злякалася, адже вона живе зараз в Києві. Зразу ж запанікувала – бомблять столицю. На щастя – ні. Але привід для дзвінка не зовсім веселий – вона захворіла, а тому дзвонила за порадою.
Звичайно, після розмови я вже не лягала далі спати. Вирішила збиратися на роботу. В своїх думках не звернула увагу на годинник та не перевірила графік. От і вийшло так, що виїхала на 20 хвилин раніше, ніж потрібно.
Ранок сьогодні був злегка морозним, а світанок по істинні чарівним. Червоне Сонце повільно з’являлося за небокраєм, «запалюючи» навколо себе небо. А високо над головою літак лишав білий слід, розсікаючи вранішню блакить.
Проїхавши лишні 4 кілометри та не звернувши до місця роботи, я в буквальному сенсі опинилася на кордоні двох країн – Німеччини та Нідерланлів. Це так дивно – опинитися в іншій країні та не відчути зовсім цього. Лише телефонний оператор прислав повідомлення з інформацією про те, що він (оператор) разом зі мною в Німеччині та невеликий блакитний знак із зірочками Євросоюзу сповістив про це.
На межі двох країн розташоване маленьке кафе із літньою терасою та ошатними столиками. В таку ранню годину воно, звичайно ж, було зачинене. Шкода, адже я із задоволенням провела б там декілька ранкових хвилин за чашкою гарячої ароматної кави.
Ось таку маленьку, зовсім не заплановану подорож до іншої країни мені вдалося здійснити цим ранком.
Hello, friends.
I had a rather unusual morning today. My daughter called me at an early hour. I was very scared, because she lives in Kyiv now. I immediately panicked - the capital was being bombed. Luckily, they didn't. But the reason for the call was not entirely cheerful - she was ill, so she called for advice.
Of course, after the conversation, I didn't go back to bed. I decided to get ready for work. In my thoughts, I did not pay attention to the clock and did not check my schedule. So it turned out that I left 20 minutes earlier than I should have.
The morning was slightly frosty, and the dawn was truly magical. The red Sun was slowly appearing behind the horizon, "lighting up" the sky around it. And high overhead, the plane left a white trail, cutting through the morning blue.
Having driven the extra 4 kilometres and not turned to my place of work, I literally found myself on the border of two countries - Germany and the Netherlands. It's so strange to be in another country and not feel it at all. Only the phone operator sent a message saying that he (the operator) was in Germany with me and a small blue sign with EU stars informed me of this.
On the border of the two countries, there is a small café with a summer terrace and elegant tables. It was, of course, closed at such an early hour. It's a pity, because I would have loved to spend a few morning minutes there with a cup of hot, aromatic coffee.
That's how I managed to make a small, unplanned trip to another country this morning.
