Добрий день ,Українці! Хотілось поділитися душевним станом, який у різних напевно проявляється у кожного по різному! 
Коли почалася війна на Україні ,у перші декілька тижнів , міг сміятися через хвилину плакати, щось робити і не відчувати нічого ,на душі пусто ,як вижгли вогнем душу і розірвали на шматки. Потім здається стало легше ,але це лише маска тому що легше мабуть не стане,це відчуття не можливо забути або позбутись ! 
Змінилося і відношення до грошей , тому що вони або є або нема , с почуттям болю і почуттям відповідальності за своїх рідних ,нема відчуття потреби ,відчуття потреби грошей чомусь зникло як запах або зір! Є тільки одна мета захистити рідних ,свій дім!
Слава Україні!
А як ві переживаєте свій стан ,як справляетеся зі своїми почуттями?
Справлятись з емоціями сумними і страхом допомагають діти, їхні посмішки автоматично перемикають тебе на інший бік думок. Заспокійливі теж допомагають, молитви, розмови. Інколи назбирується - плачу. Потім все по колу... Але ніщо не заповнює тут порожнечу в області серця, бо страх втратити найближчих надто сильний, і допоки ця біда не пішла з нашої землі і чоловік, брат і інші близькі люди не повернуться додому живими, то так і буде на жаль.
Дуже схожі переживання. Єдине, трохи блог на HIVE відволікає, перші тижні війни писалось через силу, але тепер легше і відчувається як мозок постійно навантажений на роботу.