Переродження - повернення до материнского лона

...тієї великої матері, В лоно якої все повертається, Щоб знову проростати для нового життя
Есхіл

Nina Paley. blog.ninapaley.com

Всім привіт, в цьому дописі я знову повернуся до теми - «Переродження».

В давнину в ритуалах переродження використовували обряди в яких «ініціювали» повернення до материнського лона.

Символізувати материнське лоно, могла темна печера,
Яка походить на «внутрішнє» ( підземне) жіноче (мати Земля) лоно.

Деякі символісти вважають, що в романі французького письменника Жуля Верна «Подорож до центру Землі»(1864). Перехід через печери, переходи й колодязі також розповідає про повернення до материнської утроби.
Вікіпедія повідомляє, що
джерелом натхнення для Ж. Верна був інтерес тогочасної широкої публіки до геології, палеонтології і теорії еволюції.

Тож якщо підти стежкою еволюції всесвіту, назад від місця в якому ми знаходимося, то згідно з сучасними уявленнями, кінцевою точкою буде щось дуже схоже на материнську утробу.

Цей пригодницький роман я не читала, тому нічого більше на цю тему сказати не можу.

Але мені згадалася дитяча казка «Гидке каченя» Г.Андерсона в котрій гидке каченя втікло з пташиного двору, та заховалося в печері, після чого «психологічно», точно, переродилося, хоча фактично і було лебедем.

Лоно символізували й всі інші «ємності» : чаші, вази, кратера або чаші для змішування (святий Грааль ) - вони вважалися матрицею, лоном богині-матері.

Космічна Утроба, в текстах ДАГОНІВ, передає стан зародження всіх народжень та процесів, і грає важливу роль в утворенням всесвіту, в текстах також, підкреслюється важливість «внутрішньої вібрації».

blog.ninapaley.com

Wikipedia «Словник символів» - Х.Кирло. Г.Андерсон - «Гидке каченя» Котляр - «Міф і казка Африки» blog.ninapaley.com