Привіт, друзі. Як я писав у минулому дописі, у нас випав перший сніг. Його випало багато, і він був мокрий, оскільки морозу не було — ідеальні умови для ліплення сніговиків. Але так склалося, що вчора я допомагав дружині ліпити пельмені, тож діти пішли ліпити сніговика самі (хм, то ми всі щось ліпили 😁). Коли пролунала пропозиція від доньки, що вони з братом ідуть ліпити сніговика, я вже було приготувався йти з ними, бо зазвичай я завжди долучаюсь. Але доньці вже 10 років, племіннику — 8, і, зрештою, вони вже достатньо дорослі, щоб упоратися самостійно.
Учора вони пішли самі й зліпили ось такий результат, який ви бачите на фото. Вийшов він несиметричним — діти витратили доволі багато часу, бо більше наліплювали сніг, ніж катали кулі. Тулуб, ноги, голова — все ліплене вручну, тож сніговик вийшов доволі химерним: обличчя трохи розплилось, очі «розповзлися», а на голові з’явилися якісь «бородавки». Я не знаю, для чого вони причепили ті яблука, що знайшли в саду (це ті, що досі висіли на деревах). Але виглядає справді дивакувато. Якби це був хеловінський сніговик — було б навіть моторошно.))
Але для них це перший сніговик, зроблений повністю самостійно. Тож результатом можна пишатися. З чим я їх і привітав. 🎇
