Привіт, друзі! Я хоч і не захоплююсь бджільництвом, але знаєте, що мене завжди дратує? Коли люди купують мед на ринку чи в магазині, а потім виявляється, що то якась солодка бурда, а не справжній нектар від бджіл. Я сам попадав на це раніше, і в нашій спільноті на блозі ми часто обговорюємо такі теми – бо ж мед це не просто смаколик, а й ліки, і користь для здоров'я. Тож сьогодні розкажу, як визначити, чи не підсунули вам фальшивку. Я базуюся на перевірених методах, які сам використовую, і на тому, що чув від пасічників. Не буду вдаватися в складну хімію, бо це ж науково-популярний блог, а не лабораторія, але все по суті, з прикладами з життя.
Спочатку про найпростіше – подивіться на вигляд і консистенцію. Справжній мед має бути однорідним, без якихось грудок чи шарів, що відокремлюються. Якщо ви бачите, що в банці щось осіло на дно або плаває зверху, то це сигнал тривоги. Я пам'ятаю, як один раз купив мед на ярмарку – виглядав гарно, але вдома помітив, що він шарується, ніби масло від води. Виявилося, додали сиропу чи води, щоб об'єм збільшити. А от натуральний мед тягнеться, як нитка. Візьміть ложку, наберіть і підніміть – він повинен стікати повільно, утворюючи довгу "доріжку", а не капати краплями. Якщо швидко розтікається, як вода, то, ймовірно, розбавлений. Я завжди раджу нашим читачам перевіряти це прямо на місці покупки, бо ж не хочеться даремно гроші витрачати.
Далі – запах і смак, це мої улюблені критерії, бо вони найінтуїтивніші. Натуральний мед пахне квітами, травами, залежно від того, з чого бджоли його збирали – акація, липа чи гречка. Якщо запах слабкий, кислий або взагалі відсутній, то це підробка. А на смак? Він повинен трохи дерти горло, бути терпким, з легкою гірчинкою, але не кислим. Кислинка – це або незрілий мед, або фальсифікат з доданим цукром. Я пробував якось "мед" з супермаркету, і він був просто солодким, як сироп, без жодної ноти справжності. Шановні, якщо ви з нашої спільноти пасічників, то знаєте, що справжній мед ще й пече в роті, якщо його трохи потримати. Це через ферменти та кислоти, які бджоли додають.
А тепер про домашні тести, які можна зробити без спеціального обладнання. Один з найпростіших – розчинення у воді. Візьміть склянку теплої води, додайте ложку меду і розмішайте. Якщо він повністю розчиниться без осаду чи пластівців, то все окей. А якщо щось випадає в осад або вода стає каламутною – це значить, додали крохмаль чи борошно для густоти. Я роблю цей тест часто, бо він швидкий і не потребує нічого особливого. Ще один спосіб – з йодом. Капніть краплю йоду в розчин меду з водою: якщо посиніє, то там крохмаль, і мед фальшивий. Але будьте обережні, не переборщіть, бо йод – штука сильна.
Є ще перевірка на вогонь: візьміть сірник, умочіть в мед і запаліть. Справжній мед горить рівно, без диму чи тріску, бо в ньому мало води. Якщо ж не горить або димить – значить, розбавлений. Або ось з оцтом: змішайте мед з оцтом, і якщо з'явиться піна, то додали крейду чи щось подібне. Я не завжди це роблю, бо вогонь вдома – то ризик, але на пікніку з друзями перевіряли, і сміялися, коли "мед" не запалився.
Звичайно, найкращий спосіб – купувати у перевірених пасічників. Я завжди кажу нашим підписникам: шукайте мед з пасіки, де бджоли пасуться в екологічних місцях, без хімікатів. Якщо мед кристалізується через місяць-два, це нормально, бо натуральний зацукровується, а фальшивий лишається рідким вічно через добавки. От у мене на пасіці мед з липи вже в листопаді стає твердим, як цукерка, і це ознака якості.
Друзі, а ви як перевіряєте мед? Поділіться в коментарях своїми історіями – може, хтось має ще крутіші методи. Я завжди радий почути від вас, бо наша спільнота – це ж не просто читачі, а однодумці. Не давайте себе обманювати, обирайте натуральне! До наступної зустрічі на блозі.
💰 Supported @aeneas.fund
1000 ASH burned 🔥