Патріотизм та професійний спорт

Ну що ваші жопки вже трошки охололи від мого останнього посту? Прийшов час прогрівати.
Отож, головне питання. Чи повинен професійний спортсмен дотримуватись генерально лінії партії(держави) в політичних переконаннях? Це ж стосується і заслужених артистів. Приклад тригерів. Чий Крим? Чи йде війна на Донбасі? Росія - агресор? Чи можна не виконувати гімн України? Чи потрібно шанувати людей, які загинули під час майдану 2014 року? Спілкування в публічному просторі українською?
Варто пам'ятати що Україна - демократична країна, волелюбна, багата на різних людей з різними переконаннями. Тож можна сказати "хто як хоче так і дроче". І дійсно таке право в нас є і це право у нас в пошані і борониться краще ніж в деяких країнах розвиненої демократії. І саме користаючись цим правом у нас з'являються гравці "Шахтаря", які ігнорують (не не знають, а саме ігнорують виконання гімну України), MARUV (яка не знає чий Крим), Усик та Ломаченко (які ми "мишебратья") і багато інших. Це їхнє розуміння ситуації, їхня позиція, їхнє право її озвучувати. І все б було нормально, якби не виступи під українським прапором. Хоча всі й говорять що спорт чи євробачення чи якісь інші міжнародні змагання - поза політикою. Але там де є поділ на держави і учасник отримує статус "представника України" - це політизований захід. Та й взагалі професійний спортсмен чи заслужений артист, він отримує від держави певні матеріальні блага (ми зараз не говоримо про їх розмір), а отже повинен "відпрацьовувати". Адже міжнародні спортивні перемоги покликані піднімати патріотичний дух і бочка меду не повинна приправлятися ложкою гімна у вигляді "нє всё так адназначна в єтом гражданском конфликте". Держава - це як підприємство. Спортстмени та артисти - це маркетологи, які покликані рекламувати її та мотивувати працівників всередині. Але якщо вони почнуть розповідати працюючи в Roshen, що Снікерс краще, вони швидко будуть звільнені. Отож головний меседж наступний. Якщо ти хочеш стати професійним спортсменом, заслуженим артистом, представляти державу на міжнародних заходах, претендуєш на державні нагороди, ти повинен або дотримуватись державного політичного вектору або відмовитись від статусу. Можна йти в любительські ліги і там грати в футбол з командами невизанних держав. Але ж є ті хто хоче одразу на всіх стільцях сидіти. З такими мають працювати уже НR (міністри профільних міністерств) і відкликати "звання" та "представницькі функції". І умовно якщо Ані Лорак обрала для себе ринок на якому і з яким працювати, то хай тепер напрацьовує на заслуженого артиста Росії, і ніяка вона вже не заслужена артистка України з усім що з цього витікає. Але і засуджувати за такий вибір не потрібно. Значно гірше й небезпечніше коли така людина продовжує називати себе "представником України", а напрацьовує на імідж іншої держави.