Моральне полегшення/Moral relief (Ua/En)

Погода сьогодні неабияк тішить. Не встигла я переодягти своє тепле осіннє пальто на весняне, як можна вже сміливо одягати піджаки та вітровки.

The weather today is very pleasing. I didn't have time to change my warm autumn coat into a spring one, as I can safely put on jackets.

Сонечко та суха земля сприяють довгим прогулянкам) Але, на жаль, по зрозумілим причинам, погуляти у лісі чи біля річки не вийде. Але то таке. Головне, себе не наражати на небезпеку й не заважати місцевим захисникам і захисницям. У тій місцині саме сафарі відбувається)

The sun and dry land are conducive to long walks) But, unfortunately, for obvious reasons, a walk in the woods or by the river is not possible. The main thing is not to endanger yourself and not to interfere with local defenders. In that place the safari takes place)

Минув приблизно тиждень після того як мій пес Граф помер. Я тяжко перенесла його відхід. Для мене хвороба і смерть тварини відчувається так само боляче як і людини, а інколи навіть і ще болючіше. Але я не хочу писати більше нічого на цю тему. Це тяжко😥

Week ago my dog ​​Graf died. I had a hard time with his departure. For me, the illness and death of an animal feels as painful as a human, and sometimes even more painful. But I do not want to write anything more on this topic. It's hard.

Але сьогодні стало якось легше. Цьому сприяють і прогулянки з моїми друзями. Коли було прохолодно, то ми стабільно ходили у місцеву кав'ярню, а із приходом тепла відновлюємо традиція ходити на пиво. Якщо що, у нас уже відмінили "сухий" закон на слабкоалкогольгі вироби. Ой, до речі, у перший же день в обід на полицях в магазинах пива й інших напоїв уже не було😅 Усі вирішили відпочити)

But it became somehow easier today. This is facilitated by walks with my friends. When it was cold, we regularly went to the local cafe, and with the advent of heat, we restore the tradition of going for a beer. If anything, we have already repealed the "dry" law on low-alcohol products. Oh, by the way, on the first day at lunch on the shelves in stores of beer and other beverages were no longer 😅 Everyone decided to rest)

Взагалі, сьогодні у нас поки не було ще ні одної тривоги. Це якось дивно. Здається, що десь якась підстава😅 Але, сподіваюсь, що це тільки так здається.

In general, today we have not had a single alarm. It's kind of weird. It seems that there is some reason somewhere😅 But, I hope it just seems so.

А ще це так дивно усвідомлювати, що не так далеко від тебе відбувається сиражнісіньке пекло. Особливо це контрастує на фоні природи: сонце світить яскраво, земля потихеньку "прокидається", пташки співають по-весняному, а повітря пахне теплом. І здається, що у такій гармонії неможливе щось погане. Здається, що війна - це жахливий сон, що мучив минулої ночі. Але, на превеликий жаль, це все наша реальність...

And it's so strange to realize that not so far away from you is a very hellish hell. This is especially contrasting with nature: the sun shines brightly, the earth slowly "wakes up", the birds sing in the spring, and the air smells warm. And it seems that something bad is impossible in such harmony. It seems that war is a terrible dream that tormented last night. But, unfortunately, this is all our reality ...

Наша психіка так влаштована, що ми не можемо постійно бути засмучені та мати поганий настрій. Сьогодні особливо хочеться радіти й жити. Я сподіваюсь, що так буде і завтра, і післязавтра, а час приноситиме більше хороших новин. А в квітні ми відсвяткуємо день Перемоги.
Our psyche is so arranged that we cannot be constantly upset and in a bad mood. Today I especially want to rejoice and live. I hope it will be the same tomorrow and the day after tomorrow, and time will bring more good news. And in April we will celebrate Victory Day.

А поки, ми повинні бути сильними, цінити життя та радіти дрібницям, як от тепла погода. Бо коли ж, якщо не зараз?

In the meantime, we must be strong, appreciate life and enjoy the little things, such as warm weather. Because when, if not now?