Дивовижний пост. Ваші розповіді від третього лиця - це щось магічно-чарівне. Не знаю, які ще слова сюди можна підібрати, щоб це описати...
Якщо в Києві закінчились мініатюри - думає ще є дуже багато інших, не манш цікавих речей (мурали, парки, інші скульптури) з якими б Соні було весело провести час...
Це скоріше побажання і відверті емоції після прочитаного, таке відчуття, що повернувся на кілька років в минуле, коли вперше побачив Ваші перші пости з Соньою.
І так, давно хотів це написати, я радий що в Україні є такі талановити люди як Ви! Можливо, писати це е найкраще, що можна робити темними, холодними вечорами в країні де йде війна.
Фух, нчекаю на нову Сонену подорож.
Дякую, мені дуже приємно це чути, хоч підозрюю, що ви трохи перебільшили мої таланти. Скульптурки не закінчились, вони навпаки, накопичились, поки у Соні була творча пауза )) Так що "далі буде", як то кажуть.
Насправді я пишу, поки пишеться. Бо хто зна, що буде завтра. Та й читачам депресивні пости з часом надоїдають.