Spring flowers are blooming in Lviv (Спонтанна прогулянка у гості до анемон)

Friends, today I have a spontaneous walk and spontaneous post. I go where my feet lead me. I make a shots without searching for the perfect view. Catching the moment. I try not to think about troubles of this life:)

Друзі, сьогодні у мене спонтанний пост-прогулянка. Йду куди ноги дивляться. Фотографую без роздумів, без пошуків ідеального кадру. Ловлю момент. Стараюсь не думати думки, бо це в мене погано виходить:)

Anemones are already starting to bloom. I really need the contemplation of anemones to survive in this strange world.
The ideal option is a forest, without people, but with birds singing. But sometimes, waiting for the perfect opportunity, you can miss the blooming of these magical spring flowers. This is the time when the fruit trees are already blooming around, but the beeches and other trees of the forest are still almost bare and black. And this emphasizes the beauty of early flowers even more.

Споглядання анемон мені дуже потрібно, щоб вижити в цьому дивному світі. Ідеальний варіант — це ліс, без людей, але зі співом птахів. Але часом в очікуванні ідеальної нагоди можна пропустити саме цвітіння цих чарівних квітів весни. Тієї весни, коли навколо вже квітнуть фруктові дерева, але буки та інші жителі лісу ще майже голі і чорні. І це ще більше підкреслює оту красу ранніх квітів.

Today I have a demo version, namely a walk to Zalizna Voda Park, which is not far from my house. It really is like a sampler of the wild.
The park consists of several parts with deep ravines between them. In addition to the "cultural" part with alleys and benches, there are many wild places with trampled paths, fallen trees and glades of flowers.
Mostly trees grow here that are probably local "residents", i.e., oaks, beeches and some conifers. The forest in my village is exactly the same, so this park saves me from nostalgia!

Сьогодні у мене демо-версія, а саме прогулянка в парк Залізні води, що неподалік від мого дому. Це дійсно як пробник дикої природи. Парк складається з кількох частин, між якими глибокі яри. Окрім "культурної" частини з алеями та лавками, тут є багато закапелків з протоптаними стежками, поваленими деревами і полянами з квітів.
В основному тут ростуть дерева які мабуть є місцевими "жителями", тобто бунт, грати, дуби і трохи хвойних. Абсолютно однаковий ліс у моєму селі, тому оцей парк мене рятує від ностальгії!

Traffic and loud voices of people can be heard in the distance!
So I abstract from the sounds of the big city and just enjoy the fragile beauty. Myrtle, yellow "wheat", anemones, stars... Their aroma mixes with the aroma of trees blooming in the distance. There is a constant feeling that people have passed here covered from head to toe in perfume. Sometimes it seems that it smells like shampoo.
This smell is something that cannot be conveyed. So I rely on your imagination...

В долині чути рух транспорту та гучні голоси людей, раніше мене це реально дратувало, але життя в селі дало мені вдосталь дикої природи!
Отож я абстрагуюсь від звуків великого міста і просто насолоджуюсь тендітною красою. Ряст, жовта "пшеничка", анемони, зірочки... Їхній аромат змішується з ароматом дерев які цвітуть поодаль. Постійне відчуття, що тут пройшла купа людей облита з ніг до голови парфумами. Іноді здається, що пахне шампунь.
Цей запах — це те що неможливо передати. Отож я надіюсь на вашу уяву...