Memories... They are perceived differently depending on where you are now. Sometimes it is very easy to go back in time, and sometimes it is difficult.
Regarding the weather in Ukraine. The white winter fairy tale has melted... It rained all night. There is a swampy mess and high humidity outside, not my weather, that's for sure...
I finally got sick. In the village in Spartan conditions I somehow managed, but in a warm apartment viruses attacked me...
In this state (if, of course, there is no very high temperature) it is quite interesting to write, create, remember, immerse yourself in the past. The disease dulls the mind and endless "thinking" about problems, but opens up intuition.
I invite you to a virtual walk to where it is warm.
Спогади... Вони по різному сприймаються залежно від того, у якій точці ти зараз. Часом дуже легко відправитись у минуле, а іноді важко.
Біла зимова казка розтала... Цілу ніч падав дощ, який і досі не завершився. На вулиці болотяне місиво і сильна вологість, не моя погода, це точно... Мабуть треба бути мазохістом, щоб таке любити.
Я нарешті захворіла. В селі у спартанських умовах якось трималася, а в теплій квартирі підступили віруси...
В такому стані (якщо звісно нема дуже високої температури) досить цікаво писати, творити, згадувати, занурюватись у минуле. Хвороба притуплює розум і безкінечне "думання" про проблеми, а відкриває інтуїцію.
Пам'ятаєте, я люблю повторювати, що прогулянка є дуже корисною для вирішення проблеми, бо освіжає мислення. Так ось, сьогодні замість справжньої у нас буде віртуальна прогулянка!
Запрошую Вас з собою туди, де тепло.
Ловлю себе на думці, що востаннє була в горах рік тому, саме на Новий рік, 1 січня. Це насправді сумно. Я хочу, щоб було по іншому. Моє серце скучає за тим вільним диким краєм, де не страшно, де можна не думати про реальність, про війну.
Але сьогодні ми зануримось ще далі у часі, в літо 2022. Сумне літо, коли ми ще вірили, що ця війна швидко закінчиться.
То була гарна подорож, описана мною у кількох частинах (посилання залишу!). Якщо більш активні дні я описала давно, то картинки природи і релакс чекали сьогоднішнього дня.
Що ж поробиш, навколо краса, хіба можна це не фотографувати??
Нещодавно я розповідала, як ми з друзями мандрували з однієї стоянки до іншої і занурилися в атмосферу села Кам'янка.
Нагадаю, що це таке тупікове село, за яким тільки гори... І це прекрасно! Знаходиться на межі Львівської та Івано-Франківської областей.
In my today's selection, there are photos of a sunny morning in the Carpathians, specifically in my secret valley near the village of Kamyanka, which I already talked about.
Many streams intersect here, the bottom of which seems to be lined with smooth stone slabs. The designer of this beauty is nature itself!
У той сонячний ранок, який ви бачите на даних фото, ми планували похід на Лопату, проте спочатку хотілося зарядитися енергією цієї долини, відчути прохолоду струмків і позасмагати трішки. То був найтепліший серед трьох днів походу, хоча і його спекотним не назвеш...
Ми знайшли невеличкий водоспад, про який я не знала, хоча бувала вже тут. Про нього нам розповів місцевий житель.
Дехто любить купатись у крижаній воді, я належу до спостерігачів. А ви? Напишіть, чи є тут моржі!
Suddenly we came across a small waterfall.
Згодом ми вирушили в похід на гору, а для цього слід було трохи прогулятись селом. В дорозі милувалися архітектурою бойків, яка зберегла в собі чимало архаїчних рис. Проте і цивілізація сюди добралась!
Попередній день був похмурим і трохи полякав нас дощем... Тому в світлі сонця було особливо приємно споглядати карпатські пейзажі. Хотілося увібрати в себе це сонце, щоб пережити майбутню зиму...
The past and the present are combined in the architecture of the Boykos (this is the name of the ethnic group in this region).
На кілька хвилин підійшли і до дерев'яної церкви, яка височіє в центрі села... Вона не є старовинною, збудована наприкінці 1990-х, проте за традиціями бойківської архітектури. Для церков цього регіону характерна є будова з трьох частин і високий дах з уступами "заломами" (силуети нагадують вершечки ялин).
Всередині церкви збереглися деякі старовинні ікони і приємно пахло деревом... Я дуже люблю все дерев'яне, особливо старовинні церкви!
This is a modern church built according to ancient folk traditions. And it still has ancient icons. It's very cozy inside!
Ми поступово піднімались вверх і село віддалялось, натомість все ближчим ставав прохолодний буковий ліс, де нас чекали нові відчуття і враження! У світ природи...
Since we were planning to climb the mountain that day, we had to leave the village.
We gradually climbed up and the cool beech forest became closer and closer, where new sensations and impressions awaited us! Into the world of nature...
Раджу хоча б переглянути ілюстрації попередніх частин про цю гарну подорож, посилання залишаю! Тоді буде легше скласти загальне враження!
Також запрошую всіх учасників українського Вулика до написання статей у даній спільноті.
Її мета — популяризація красивих місць України. Діліться враженнями, бо кожен з нас живе в унікальному місці, з цікавою архітектурою, історією і сучасністю!
Please, read also my previous parts about this trip!
Thanks for your visit, votes and support! 💙💛💙💛
Previous parts about this trip.
Through the dark Carpathian forest
Kamyanka. The day of relaxation
Walking to the Lopata mountain
Thank you so much, dears!💞