Пробудження сонця і душі (#lifestories, UA)

Привіт, невтомні і працьовиті бджоли!
Сьогодні я намагаюся спрямувати водоспад думок у конструктивне русло і поділитись із вами позитивним настроєм, який у мене буває не так і часто.

Але є маленький секрет: якщо ділитись радістю, то вона помножується, а якщо ділитись смутком, то він зменшується! Круто, правда? Це навіть може бути своєрідним кредо нашої спільноти. Ми мріємо, щоб тут було більше ваших думок, емоцій і почуттів!!!!

Сьогодні день понеділок, який не дуже любить велика частина людей. Адже це перший робочий день в тижні (для багатьох) і після вихідних трохи важко буває збагнути, на якій ти планеті:))) Колись давно я багато працювала, але майже завжди моїм вихідним днем був... понеділок. Тому на рівні підсвідомості досі люблю цей день. День свободи.

Мій одяг завжди у кольорах графіті, які мені трапляються на шляху. Ні, я не спеціально... :)

Здається я одужала і погода нарешті настала адекватна: кілька градусів морозу, сонечко, сніг повсюди лежить. (Це значно краще, ніж нульова температура, вологість і мокрий сніг чи дощ...) Врешті у мене виникло бажання прогулятися по району, що я і зробила.

Ловила хмару, а виявилося, що то дим... Дуже красивий у світлі заходу сонця, але навряд чи безпечний. Там завод. І так, йому не місце посеред житлових районів. Чи навпаки.

Чесно, хочемо ми цього чи ні, але всі ми — діти сонця. Недарма наші предки йому молились і поклонялися. Я не знаю, як живуть люди за полярним колом. Це певно дуже важко морально, навіть якщо у тебе тепла квартира. Сонце наповнює теплом і радістю і дає наснагу жити далі. Як і прогулянка без метушні і списку речей, які потрібно купити...
Тому я закликаю вас пам'ятати про природу, прогулянки і спостереження за цим світом. У ці дні мого життя у мене вдосталь часу на це! Я дякую Всесвіту за таку можливість.

Ну що ж, це теж діти сонця і вони як ніхто вміють його ловити, всотуючи проміння у свої шуби і сни.

А на завершення скромно хочу нагадати вам, що тема цього тижня у нашій спільноті "Моя найзаповітніша мрія". Чесно, для мене тема є дуже трепетна, інтимна і особлива. Я знаю, що хочу сказати, але поки що шукаю слова... Чого і вам бажаю:) Шукати і знайти! Щоб поділитися з нами! (До кінця цього тижня, друзі!)
До зустрічі на території фрірайту і затишку;)))