I connect with nature in my village /З'єднуюся з природою в своєму селі (En/Ua)

Hello to all nature lovers. Human and nature are interdependent. Human destroys, disgraces nature, and it responds in floods and downpours. Although it seems to us that we have learned to manage nature, to predict the weather. I think nature knows how to take care of itself.
And then I want to write about it.

Привіт усім любителям природи. Людина і природа взаємо залежні одне від одного. Людина нищить, ганебно ставиться до природи, і та їй відповідає повінню, зливами. Хоч нам здається, що ми навчилися керувати природою, прогнозувати стан погоди. Я думаю природа про себе сама вміє подбати.
І далі я про це хочу написати.

At the entrance to my in Ukraine village today I see a frozen lake. I want to write that in my village there are more than 70 hectares of lakes. And in the spring swans arrive. This is a village of incredible beauty.
Pyramidal poplars grow around the lake. They were planted during the Austro-Hungarian rule in these lands.

При в'їзді в моє село в Україні я бачу замерзле озеро. Хочу написати, що в моєму селі понад 70 гектарів озер. А весною прилітають лебеді. Це село неймовірної краси.
Навколо озера ростуть пірамідальні тополі. Вони були посаджені в часи влади Австро-Угорщини на цих землях.

It was a very bright day. There are no clouds in the sky. I really wanted to go around the lake. And in one place I tried ice for strength. The ice was one centimeter thick, no more. The ice began to crack under my foot. And I was a little scared that I might fall into the lake. And the frost on the street is minus 6 degrees, so I carefully returned to the shore of the lake.

Це був дуже світлий день. На небі жодної хмаринки. Я дуже хотіла обійти навколо озера. І в одному місці я спробувала лід на міцність. Лід був товщиною один сантиметр, не більше. Лід почав тріскати під моєю ногою. І я трохи злякалася, що можу впасти в озеро. А та на вулиці мороз мінус 6 градусів, тому я обережно повернулася на берег озера.

But the middle of the lake is not freezing yet. People set up benches and even tables under a willow tree. Next to the mountain of garbage. Maybe someone will take it away?
This beautiful landscape heals my wounded soul, enchanting the winter lake. For me today, this is the most prestigious thing I could see. What a joy to live in harmony with nature, to feel it, to understand it.
I unite with nature in this place. Here by the lake, I listen again and again to my heartbeat. I hear that my roots are from these places. My soul needs a sense of my roots.

Але середина озера ще не замерзла. Люди поставили лавки і навіть столих під вербою. Поряд гори сміття. Можливо це хтось прибере?
Цей прекрасний пейзаж лікує мою поранену душу, зачаровуючи зимовим озером. Для мене сьогодні це найпрекрасніше, що я могла б побачити. Яка радість жити в гармонії з природою, відчувати її, розуміти її.
Я єднаюся з природою в цьому місці. Ось тут біля озера я знову і знову слухаю, що вистукує моє серце. Я чую, що моє коріння з цих місць. Моя душа потребує відчуття мого коріння.

And the willow left its branches in the water of the lake. And now the lake is frozen, and the twigs in the water as well. And I kept wondering what a wonderful nature around me! Here the air is cleaner, and what colors, look. Unbelievable, because often in winter everything is white, whitish from the snow. And in my photos there are different colors of green, yellow, blue. I am inspired to further improve myself. I am filled when close to nature. Because this is where I take everything I need to emotionally color my personality.

А верба залишила свої гілки в воді озера. І тепер озеро замерзло, а гілочки в воді також. А я все роздивлялася, яка дивовижна природа навколо мене! Тут і повітря чистіше, а які кольори, погляньте. Неймовірно, бо часто зимою все біло, білесеньке від снігу. А на моїх фотографіях є різні кольори зеленого, жовтого, синього. Я надихаюся для подальшого вдосконалення мене. Я наповнена чаша, коли поряд з природою. Бо саме тут я беру все необхідне для емоційного забарвлення моєї особистості.

You can see that most of these trees are sick. Their branches are surrounded by mistletoe parasites. These parasitic plants grow on trees. This plant extracts nutrients from the branches of trees on which it grows water. I have heard that mistletoe is poisonous and also that it is used to make medicine.
But today I saw that the mistletoe has berries, they are light in color, almost transparent. Many bushes fell down. Probably they became heavy and broke from the wind. There are also large branches with mistletoe on the shores of this lake. Earlier, this parasitic plant was cut off small so that the trees grew and developed to the delight of the people. Maybe these trees will be cut down in the spring. And this is not good for people, because there are many lakes and often strong winds. And trees, as we know, protect people from the wind.

Ви можете побачити що більшість цих дерев хворі. Їхні гілки оточили паразити омела. Ці паразитуючі рослини розростаються на деревах. Ця рослина витягує з гілля дерев на яких вона росте воду, поживні елементи. Я чула, що омела є отруйною і також , що з неї роблять ліки.
Але сьогодні я побачила, що омела має ягоди, вони світлого кольору, майже прозорі. Багато кущів попадали додолу. Напевно вони стали великі, важкі і від вітру поламалися. Також є великі гілляки з омелою на березі цього озера. Раніше цю паразитуючі рослину відрізали маленькою, щоб дерева росли і розвивалися на радість людям. Можливо ці дерева весною взагалі зріжуть. І це не є добре для людей, бо озер тут є багато і часто тут сильні вітри. А дерева, як ми знаємо, захищають від вітру дороги, людей.

Thank you for your attention and see you later.