Придністров’я, самопроголошена невизнана республіка, заявила про відмову від закупівлі газу з Європи, мотивуючи це високими цінами. У Тирасполі впевнені, що дешевий російський газ — їхній єдиний вибір, навіть якщо доведеться чекати й мерзнути.
Газова арифметика по-придністровськи
Місцева влада заявляє, що європейський газ є "неприпустимо дорогим" для їхнього бюджету. Водночас Росія, попри власні економічні труднощі, продовжує зберігати статус “енергетичного донора” для своїх політичних сателітів. Але ось невдача: постачання дешевих енергоресурсів стає дедалі складнішим через санкції та розрив економічних зв’язків з цивілізованим світом.
Чи зможе Тирасполь перезимувати без газу, поки в Кремлі шукають новий спосіб впливу на Молдову? Це питання залишається відкритим.
Ціна принциповості
Європейські газові ціни, хоч і вищі, забезпечують стабільність поставок і енергетичну безпеку. Але в Придністров’ї, вочевидь, розраховують не стільки на тепло, скільки на власну ідеологічну лояльність до Москви. Відмова від європейського газу може обернутися холодними батареями, але, схоже, місцева еліта готова пожертвувати комфортом заради демонстрації принциповості.
Природний відбір у дії
Ця ситуація нагадує невблаганний природний відбір: той, хто не адаптується до змін, ризикує залишитися позаду. Поки Молдова працює над диверсифікацією енергетичних поставок, Придністров’я обирає стратегічний анабіоз, сподіваючись на благодать з боку Росії.
Чи не стане цей зимовий сезон вирішальним для перегляду своїх політичних і економічних переконань? Або ж Тирасполь обере подальший курс на ізоляцію, підтверджуючи, що холод не тільки в батареях, але й у мисленні?
Як кажуть у народі, "хто не хоче платити за тепло, той мерзне". Придністров’я, здається, зробило свій вибір.