500 років тому в самому розвиненому суспільстві Південної Америки, в імперії інків, не існувало поняття грошей. Інки цінували естетичні якості дорогоцінних металів, золото називали потом Сонця, срібло - сльозами Місяця. Праця вважався одиницею виміру цінності в імперії інків. Саме це потім збиралися зробити в комуністичному суспільстві. Але в 1532 році інки зустрілися з людиною, яка заради грошей перетнула океан. Франсиско Пісарро і його конкістадори прибули в землі, які вони назвали Верхнє Перу, легендарне Ельдорадо, царство Золотого царя. Розбивши інків в битві при Кахамарці, вони почали завоювання.
В Потосі в Болівії іспанці напали на срібну жилу. Вони відкрили С'єрра Ріка (буквально, багата гора). Ця гора грошей височіла на майже 5 тисяч метрів над рівнем моря. За 250 років іспанського правління з шахт в цій горі було видобуто понад 57 тонн срібла. Інки не могли зрозуміти - чому європейцями володіла така невситна жага золота і срібла? Вони не могли зрозуміти, що для Пісарро і конкістадорів срібло означало щось більше, ніж просто блискучий метал. Його можна було перетворити на гроші, справжній скарб, грошові одиниці, справжню владу.
Іспанці ввели систему примусової праці. Це означало, що кожен працездатний чоловік з місцевого населення повинен був працювати в цих шахтах. Кожен восьмий не зміг пережити цього. У ті дні це був спосіб заробити гроші, що межує з геноцидом.